ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ В УМОВАХ МОБІЛІЗАЦІЇ ПОСТМОДЕРНОГО СОЦІУМУ

Authors

  • С. С. Орденов Національний авіаційний університет

DOI:

https://doi.org/10.18372/2412-2157.31.14831

Keywords:

соціальна пам’ять, форми мобілізації, культура постмодерну, політичний популізм, «політика страху», «спіраль мовчання»

Abstract

Вступ. Влада завжди була зацікавлена у створенні «правильного» образу минулого за допомогою «переписування» історії – знищення чи коригування відомостей («пам’яті») про певних людей або події минулого. У XX ст. зв’язок між історією і політикою лише посилився, а останнім часом виникли нові види «політизації історії», коли, за допомогою функції конструювання, штучно створюються різноманітні форми символічної реальності та ідентифікації. Мета і завдання. Стаття спрямована на аналіз трансформацій соціальної пам’яті в умовах мобілізації постмодерністського соціуму. Методологія дослідження: Методологія дослідження базується на структурно-функціональному, соціокультурному та порівняльному підходах у їхній діалектичній єдності. Результати дослідження. У класичному розумінні, соціальна пам’ять значною мірою відповідає за цілісність соціокультурної спільноти, що склалася історично, та за стійкість встановлених у суспільстві соціальних зв’язків і принципів дії, нормативно визначаючи, і, разом із тим, легітимуючи їх в системі суспільних відносин. Водночас, в умовах релятивістського різноманіття, культура постмодерну здатна мобілізувати лише «супроти», продукуючи при цьому деконструктивність соціальності, що на практиці призводить до заперечення навіть інстинктів самозбереження, як принципових антропологічних засад існування соціуму. В цьому виявляється характерна властивість постмодерної мобілізації, яка набуває негативної, маргінальної й асоціальної форми мобілізації мас. Вона слугує не конструктивним програмам, а деструктивному і орієнтованому на примарне минуле порядку денному. За допомогою інтегративного об’єднання таких технологій управління масами, як «політика страху» і «спіраль мовчання», транснаціональна еліта та популісти здобувають все нові перемоги у глобальному політикумі. Все це значною мірою сприяє трансформації соціальної пам’яті у бік її фрагментарності та вибірковості, і, як наслідок, інтенсифікації індоктринації населення, що дозволяє ефективніше управляти масовою свідомістю, посилюючи гегемонію правлячих олігархічних груп у глобальному вимірі. Обговорення. Незважаючи на постулюємий принцип відказу від ідеології, постмодерна «постідеологія» формує свою ідеологічну палітру, засновану на принципах ірраціоналізму, дезінформації та маніпуляції. Ідеологічні чинники «постідеології» корелюють з ідеологічними засадами неолібералізму, деструктивно діючи на розвиток культури загалом та нівелюючи місце людини в ній. Висновки. Трансформація соціальної пам’яті в умовах мобілізації постмодерного соціуму сприяє негативній, маргінальній і асоціальній формі мобілізації мас. З огляду на відхід від раціоналізму, постмодерна свідомість змушена апелювати до підсвідомого і несвідомого, об’єднуючись навколо лімбічних схем і асоціативних полів, знаходячи в них основи для мислення. Роздробленість постмодерної свідомості не сприяє об’єднанню на загальних засадах, у зв’язку з чим об’єднуючими виступають регресивні і маргінальні форми співжиття, які заперечують у своїй основі соціальне, що свідчить про настання епохи варварства техногенної цивілізації. В умовах пануючого ізоляціонізму мобілізація відбувається по лінії відновлення архаїчних установок, що ґрунтуються на правому популізмі й «політиці страху».

Author Biography

С. С. Орденов, Національний авіаційний університет

доцент кафедри філософії

References

Apter D. The Politics of Modernization / D. Apter. – Chicago, London: University of Chicago Press, 1965.

Barry J. A Genealogy of Economic Growth as Ideology and Cold War Core State Imperative / J. Barry // Journal: New Political Economy. – 2018: DOI: 10.1080 /13563467. 2018. 1526268

Benjamin De Cleen Populism and nationalism / De Cleen Benjamin. Vrije Universiteit Brussel; VUB Department of Communication Studies Centre for the Study of Democracy; Signification and Resistance. – Oxford: Oxford University Press, 2017.

Brighi E. Foreign Policy and the Ideology of Post-ideology: The Case of Matteo Renzi’s Partito Democratico / E. Brighi, L. Giugni // The International Spectator: Italian Journal of International Affairs. – 2016. – Vol. 51. – № 1. – Р. 13-27.

Comaroff J. Populism and Late Liberalism: A Special Affinity? / J. Comaroff // The Annals of the American Academy of Political and Social Science. – 2011. – Vol. 637: Race, Religion, and Late Democracy. – Р. 99-111.

de Cleen, B. Populism and Nationalism. In C. R. Kaltwasser, P. Taggart, P. O. Espejo, & P. Ostiguy (Eds.), Handbook of populism. – 2017. – 1. Р. 342-362. doi: 10.1093/oxfordhb/9780198803560.013.18

Deutsch K. Social Mobilization and Political Development / K. Deutsch // American political science rev. Cambridge. – 1961. – Vol. 55. – № 3. – Р. 494-495.

Etzioni A. Mobilization As a Macrosociological Conception / A. Etzioni // Journal: The British Journal of Sociology. – 1968. – Vol. 19. – № 3.

Honneth A. Recognition or Redistribution?: Changing Perspectives on the Moral Order of Society / A. Honneth // Theory Culture & Society. – 2001. – № 18 (2-3). – Р. 43-55.

Lerner D. The Passing of Traditional Society / D. Lerner. – N.Y.: The Free Press, 1958.

Massumi B. Everywhere You Want To Be: Introduction To Fear. In B.Massumi (Ed.) The Politics of Every Day Fear. Minneapolis. University of Minnessota Press, 1993. – Р. 3-37.

Ordenov S. Clarification of problems in modern society in the processes of informatization and globalization / S. Ordenov, O. Polishchuk, I. Skyba, T. Shorina // E3S Web of Conferences. – 2020. – 164, 11037. doi.org/10.1051/e3sconf/202016411037

Parsons Т. Recent trends in structural-functional theory. Fact and Theory in Social Science. E.W. Count and G.T. Bowles eds., N.Y., 1964. – Р. 140-157.

Stiegler B. Pharmacologie du Front National / B. Stiegler and V. Petit. – Paris: Flammarion, 2013

.

Вирилио П. Низвержение в пустоту / П. Вирилио // Кризис сознания: сборник робот по философии «кризиса». – М.: Алгоритм, 2009. – 272 с.

Водак Р. Политика страха. Что значит дискурс правых популистов? / Р. Водак; [пер с англ.]. – Х.: изд. «Гуманитарный центр»., 2018. – 404 с.

Козловски П. Культура посмодерна: Общественно-культурные последствия техн. развития / П. Козловски; [пер. с нем]. – М. : Республика, 1997. – 240 с.

Липовецкий М. Паралогии: Трансформации (пост)модернистского дискурса в русской культуре 1920-2000-х годов / М. Липовецкий. – М.: Новое литературное обозрение, 2008. – ххіх + 848 с., ил.

Маффесолі М. Час племен. Занепад індивідуалізму у постмодерному суспільстві / М. Маффесолі; [пер. з франц. В. Плющ]. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2018. – 264 с.

Морен Э. К пропасти? / Э. Морен. – СПб. : Алтейя, 2011. – 136 с.

Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания / Э. Ноэль-Нойман; [пер. с нем.]. – М.: Прогресс-Академия, Весь Мир, 1996. – 352 c.

Пода Т. А. Феномен соціальних мереж та їхній вплив на суспільно-політичні процеси у глоблізованому світі / Т. А. Пода // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія. – 2019. – № 1. – С. 141-145.

Ребане Я. Принцип социальной памяти / Я. Ребане // Философские науки. – 1977. – № 5. – C. 94-104.

Харари Ю. Мы живем в мире, который пытается тебя хакнуть [Электронный ресурс] / Ю. Харари // Новое Время Интервью с историком Ювалем Ноем Харар 23 сентября 2019. – Режим доступа: https://nv. ua/world/ countries /yuval- noy-harri-intervyu-novosti-ukrainy-50043929.html

Юнгер Э. Рабочий. Господство и гештальт. Тотальная мобилизация / Э. Юнгер. – Санкт-Петербург: Наука, 2000. – 539 с

Published

2020-06-30

Issue

Section

Philosophy