ФРЕНСІС БЕКОН – БАТЬКО ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ

Authors

  • П. А. Кравченко Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
  • В. М. Мешков Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

DOI:

https://doi.org/10.18372/2412-2157.31.14821

Keywords:

філософсько-науковий дискурс, структуризація наукового знання, наукова революція, емпірична стадія розвитку науки, теоретична стадія розвитку науки

Abstract

Серед філософів Нового часу Ф. Бекон посідає провідне місце, тому що він перший і єдиний з самого початку наукової революції XVII в. виконав виключно складну і важливу роботу – провів філософсько-методологічний аналіз стану наукового знання, його структури і позначив перспективи його подальшого розвитку. Труднощі поставленого англійським філософом завдання полягали в тому, що на початку XVII ст. науки являли собою здебільшого аморфні, несформовані дисципліни, переважно завантажені накопиченими дослідними даними. У цей час у західноєвропейській науці відбувався складний процес переходу від емпіричної стадії розвитку до теоретичної. Тому є достатні підстави назвати Ф. Бекона засновником західноєвропейської філософії науки. У ході нашого дослідження були виявлені наступні особливості філософсько-наукового дискурсу Ф. Бекона: маючи розвинене історичне мислення, Бекон рекомендував філософам і вченим використовувати очищений від застарілих забобонів досвід історії філософії і науки. Він істотно поглибив методологію побудови історичного знання і вказав перспективи його подальшого розвитку. На відміну від своїх сучасників, Ф. Бекон мислив системно, намагаючись впорядкувати і структурувати досить різноманітне філософсько-наукове знання. Йому вдалося побудувати своєрідну піраміду наук, на вершину якої він водрузив «першу філософію» і «метафізику» як загальнонаукові науки. При цьому він розглядав філософію в нерозривній єдності з науками про природу. Для Ф. Бекона була характерна теоретична спрямованість його думки на пізнання сутнісних причин процесів, що відбувалися. Одним з помітних проявів наукового дискурсу Ф. Бекона була наполеглива спрямованість на практичне використання наукових знань на благо суспільства і людей, а також всебічний розвиток експериментальних досліджень. Популярність філософсько-наукових поглядів засновника західноєвропейської філософії науки серед вчених Європи значною мірою сприяла розбудові західноєвропейської науки і її подальшому успішному розвитку.

Author Biographies

П. А. Кравченко, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

декан факультету історії та географії

В. М. Мешков, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

професор кафедри філософії

References

Бэкон Ф. Сочинения. В 2-х т. – М.: Наука, 1971, 1972. – Т. 1. – 590 с.; Т. 2. – 582 с.

Боголюбов А. Н. Роберт Гук / А. Н. Боголюбов. – М.: Наука, 1984. – 239 с.

Лейбниц Г. Сочинения. В 4-х т. – М.: Мысль, 1983, 1984. – Т.2 – 696 с.; Т.3. – 734 с.

Рассел Б. История западной философии / Б. Рассел. – Ростов н/Д: Феникс, 1998. – 992 с.

Published

2020-06-30

Issue

Section

Philosophy